І семестр 2023-2024 н.р.

 

(для збільшення - клацніть на малюнку)

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

Дубенський коледж

Рівненського державного гуманітарного університету

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

У ДУБЕНСЬКОМУ КОЛЕДЖІ РДГУ

Затверджено на засіданні 

педагогічної ради

(протокол №1 від 28.08.2014р.)

 

 

 

 

Дубно-2014

 

І.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Положення є основним нормативним документом, що регламентує організацію та здійснення навчального процесу в Дубенському коледжі Рівненського державного гуманітарного університету (далі Коледжі).

1.2 Організація освітньої діяльності в Коледжі спрямована на створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації людини, формування національних та загальнолюдських цінностей, створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної педагогічної освіти, підготовки до життя і праці в сучасних умовах, розроблення та запровадження освітніх інноваційних технологій, демократизацію освіти та навчально-виховного процесу, розвитку неперервної освіти впродовж життя, інтеграцію української освіти в європейський і світовий простір, забезпечення соціального захисту студентів та педагогічних працівників, формування відповідального ставлення до власного здоров’я, охорони навколишнього середовища, створення найбільш сприятливих умов життєдіяльності суспільства.

Навчальний процес ґрунтується  на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Підготовка фахівців в Коледжі здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» (І рівень акредитації).

Навчання в Коледжі проводиться за модульною системою з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та зорієнтоване на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

Навчальний процес здійснюється відділеннями та предметно-методичними  комісіями, діяльність яких регламентується відповідними Положеннями, затвердженими в установленому порядку.

Учасниками навчально-виховного процесу в Колежі є:

• педагогічні працівники (викладачі);
• особи, які навчаються в коледжі (студенти);
• працівники коледжу (зав. методичного кабінету, зав. навчально-виробничою практикою, зав. бібліотекою, бібліотекарі, секретарі, лаборанти та інші), права та обов’язки яких визначені відповідними внутрішніми нормативними документами.

Мова навчання в коледжі визначається законодавством України.

Дане Положення розроблене відповідно до:

Законів України:

- «Про вищу освіту»,

- «Про освіту»,

Постанов Кабінету Міністрів, наказів та листів Міністерства освіти і науки України та інших міністерств (зі змінами та доповненнями):

• «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (наказ Міністерства освіти України від 02.06.1993 №161),
• «Про затвердження положення про державний вищий навчальний заклад», (постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.96р. №1074),
•  «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними характеристиками молодшого спеціаліста» (постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2007р. №839),
• «Питання стипендіального забезпечення» (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004р. №882),
• «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної та виховної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів» (наказ Міністерства освіти і науки України),
• «Положення про створення та організацію роботи державної екзаменаційної комісії у вищих навчальних закладах України (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.05.2013 №584),
• «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.04.1993р. №93),
• «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 15.07.1996р. №245),
• «Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 06.06.1996р. №191/153),
• «Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку кадрів на основі базової загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.07.2010 №675),
• «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.06.2014 №711).

Установчих та регламентуючих документів діяльності Коледжу:

- Статуту Рівненського державного гуманітарного університету, прийнятий конференцією трудового колективу університету (протокол №1 від 16 грудня 2003 року), затверджений Міністерством освіти і науки України 24 грудня 2003 року та зареєстрований розпорядженням міського голови м.Рівне №191-р від 30 січня 2004 року;

- Положення про Дубенський коледж Рівненського державного гуманітарного університету, прийняте зборами трудового колективу коледжу (протокол №2 від 06 березня 2003 року), затверджене ректором Рівненського державного гуманітарного університету.

ІІ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Організація навчального процесу у Коледжі здійснюється навчальними підрозділами (відділеннями, предметно-методичними комісіями), які діють відповідно до Положення про відділення Дубенського коледжу РДГУ (затверджене на засіданні педагогічної ради від 29.08.2001р., протокол №1) та Положення про предметно-методичну комісію (затверджене на засіданні педради від 08.04.2003 року, протокол №4).

2.1 Графік навчального процесу

В коледжі у навчальному році планується 40 тижнів навчання (з них до 4 тижнів – екзаменаційні сесії), які включають години теоретичного та практичного навчання. Навчальний процес за денною формою навчання організовується за семестровою системою.

 Канікули встановлюються двічі на рік загальною тривалістю не менше 11 тижнів. Їх конкретні терміни визначаються графіком навчального процесу щорічно. Графік навчального процесу включає також терміни практик, заліково-екзаменаційних сесій та державної атестації.

Нормативний термін навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст визначається стандартами вищої освіти.

  

2.2 Програми підготовки

 Програми підготовки фахівців за напрямами (спеціальностями) освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст повинні відповідати стандартам вищої освіти.

Стандарт вищої освіти – сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засоби діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.

Систему стандартів вищої освіти складають Державні стандарти вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти освіти Дубенського коледжу РДГУ.

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.

Державні стандарти вищої освіти містять наступні складові:

• перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих начальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст;
• перелік кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст;
• вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;
• вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти.

Галузеві стандарти вищої освіти включають складові:

• освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників ВНЗ;
• освітньо-професійні програми підготовки;
• засоби діагностики якості вищої освіти.

Стандарти вищої освіти Коледжу містять такі складові:

• перелік додаткових кваліфікацій за спеціальностями;
• варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;
• варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;
• варіативна частина засобів діагностики якості вищої освіти;
• навчальні плани;
• програми навчальних дисциплін.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально-важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.

Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) визначає нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки встановлюється відповідно до визначеного рівня професійної діяльності.

Засоби діагностики (ЗД) якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, а також їх професійних, світоглядних та громадянських якостей.

Засоби діагностики якості вищої освіти використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Варіативна частина освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників ВНЗ, освітньо-професійних програм їх підготовки та засобів діагностики якості освіти визначають вимоги до професійної підготовки та змісту навчання фахівців за спеціальностями та кваліфікаціями з урахуванням особливостей суспільного поділу праці щодо задоволення потреб ринку праці. Зміст варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм, засобів діагностики якості вищої освіти визначається ВНЗ в межах структури та форми, встановленої МОН України.

Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації. Зміст навчання визначається ОПП підготовки фахівців, а також навчальним планом, навчальними програмами дисциплін тощо.

Нормативна частина змісту навчання – це перелік обов’язкових навчальних дисциплін та видів практичної підготовки із зазначенням мінімального обсягу кредитів і годин, відведених на їх засвоєння. Дотримання переліку дисциплін та обсягів кредитів і годин, що складають нормативну частину змісту освіти, є обов’язковим.

Варіативна частина ОПП містить цикл дисциплін самостійного вибору навчального закладу та вільного вибору студента. Дисципліни варіативної частини визначаються особливостями регіональних потреб у фахівцях певної кваліфікації, досвідом підготовки фахівців у навчальному закладі.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.

Навчальні програми з нормативних навчальних дисциплін фахової підготовки, затверджені в установленому порядку Міністерством освіти і науки України,Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти або розробляються вищим навчальним закладом з рецензуванням у ВНЗ ІІІ-IVрівнів акредитації.

Навчальні програми з навчальних дисциплін загальноосвітньої підготовки затверджуються Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти або Міністерством освіти і науки України. Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються вищим навчальним закладом.

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.

Навчальна програма дисципліни включає:

• опис навчальної дисципліни;
• перелік змістових модулів;
• мету та завдання навчальної дисципліни;
• інформаційний обсяг дисципліни;
• перелік рекомендованої літератури (основна та додаткова);
• перелік форм підсумкового контролю успішності навчання;
• засоби діагностики якості знань.

2.3 Навчальні плани

Навчальний план є нормативним документом навчального закладу, який визначає зміст навчання та регламентує організацію навчального процесу зі спеціальності.

Навчальні плани складаються окремо для кожної спеціальності освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст та за кожною формою навчання на підставі відповідної ОПП та графіка навчального процесу.

Навчальний план визначає перелік і обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин та кредитів за видами занять у семестрах, вид семестрового контролю та державної атестації.

Навчальні плани затверджуються ректором Університету або директором Коледжу. Підпис керівника  скріплюється печаткою закладу.

З метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОН України, рішень педагогічної ради коледжу, врахування регіональних потреб і вимог замовників фахівців, закріплення навчальних дисциплін за певними предметними комісіями, щорічно складаються (коригуються) робочі навчальні плани на наступний навчальний рік.

Робочі навчальні плани складаються окремо для кожної спеціальності освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст та форми навчання.

Максимальне щотижневе аудиторне навантаження не перевищує 36 годин для студентів І та ІІ курсів та 32 години – ІІІ, ІV курсів.

Навчальні плани розробляються  заступником директора з навчальної роботи та затверджуються директором коледжу (або Університету) не пізніше, ніж за 3 місяці до початку навчального року.

Робочі навчальні плани розробляються завідувачами відділень і затверджуються заступником директора з навчальної роботи не пізніше ніж за 2 місяці до початку навчального року.

ІІІ. ФОРМИ ОРГАНЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

3.1 Форми організації навчального процесу. Основні види навчальних занять

Навчальний процес в коледжі здійснюється у таких формах: навчальні заняття,  практична підготовка, контрольні заходи, самостійна робота студентів.

Основними видами навчальних занять є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське заняття, консультація.

Лекція – це логічно завершений, науково-обґрунтований і систематизований виклад теоретичного матеріалу з використанням різноманітних демонстраційних засобів. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної дисципліни, а також визначати основний зміст і характер усіх видів навчальних занять та самостійної роботи відповідного спрямування.

Обсяг лекційного курсу визначається навчальним планом (робочим навчальним планом), а його тематика – робочою навчальною навчальної дисципліни.

Викладач зобов’язаний дотримуватися робочої навчальної програми щодо тематики та змісту лекційних занять, але є вільним в інтерпретації навчального матеріалу, формах і способах його викладення.

Лекція проводиться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях.

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням обладнання, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторних макетів, установок та ін.). Лабораторні заняття можуть проводитися також в умовах реального професійного середовища (у ЗНЗ, ДНЗ, соціальних установах, наукових лабораторіях тощо). Лабораторні заняття забезпечуються відповідними методичними матеріалами.

Лабораторні заняття проводяться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Теми лабораторних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять - не дозволяється.

Лабораторне заняття включає проведення контролю підготовленості студентів до виконання лабораторної роботи, виконання конкретних лабораторних досліджень, оформлення індивідуального звіту про виконану роботу та в окремих випадках захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем з виставленням оцінки до журналу обліку роботи академічної групи.

Студент допускається до складання заліку з модуля лише при умові виконання усіх лабораторних робіт, які включаються до даного модуля.

У разі виконання лабораторних робіт, пов’язаних з можливою небезпекою для життя і здоров’я студентів, обов’язковим етапом його підготовки і проведення є інструктаж з правил техніки безпеки і контроль за його дотриманням.

Практичне заняття – форма навчального заняття, при якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання відповідно сформульованих завдань.

Основна дидактична мета практичного заняття – розширення, поглиблення і деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.

Практичні заняття проводяться в навчальних кабінетах або лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою тощо.

Практичні заняття проводяться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, вмінь та навичок, постановку загальної проблеми (завдання) викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язання контрольних завдань, їх перевірку та оцінювання.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – це форма навчального заняття, при якому викладач організує дискусію навколо  попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Семінарські заняття проводяться в навчальних кабінетах з однією групою студентів.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність в дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо.

Одержані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.2. Індивідуальні заняття

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять.

3.3. Консультації

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує від викладача відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів. Під час підготовки до екзаменів (семестрових, державних) проводяться групові консультації.

Протягом семестру консультації з навчальних дисциплін проводяться за встановленим розкладом.

Обсяг часу, відведений педагогічному працівнику для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної та виховної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів»

3.4 Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (курсові роботи, реферати) сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Порядок роботи над курсовою роботою регламентується «Положенням про курсові роботи у Дубенському коледжі РДГУ» (протокол №3 засідання педагогічної ради від 28.12.2009р.).

Реферати – це окремий вид  індивідуальних завдань, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи, з наукової та навчальною літературою. Написання рефератів рекомендується для дисциплін соціально-гуманітарного та природничо-математичного циклів.

3.5 Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних  занять.

Навчальний час, відведений на самостійну роботу студента денної форми навчання, регламентується навчальним планом і повинен складати не менше від 1/3 та не більше 2/3 від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, збірниками завдань, методичними рекомендаціями з організації самостійної роботи та виконання окремих завдань, електронними та іншими навчально-методичними матеріалами.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватись в бібліотеці коледжу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторія), а також в домашніх умовах.

Для забезпечення належних умов роботи студентів, у разі необхідності, ця робота проводиться відповідно до графіків роботи навчальних кабінетів та лабораторій, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до необхідних дидактичних і технічних засобів загального користування. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру і вивішується в кабінеті (лабораторії).

При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання, установок, інформаційних систем (комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування, автоматизованих навчальних систем тощо) забезпечується можливість одержання необхідної консультації або допомоги з боку викладача чи лаборанта.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на модульний та підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що вивчався при проведенні аудиторних навчальних занять.

3.6 Практична підготовка студентів

  Практика є обов’язковим компонентом програм підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Мета практичного навчання – набуття студентами професійних навичок і вмінь для подальшого використання їх у реальному освітньому середовищі, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

  Практична підготовка студентів в Коледжі передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні необхідного обсягу практичних знань і умінь відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст та організовується відповідно до Положення про організацію та проведення практики студентів Дубенського коледжу РДГУ (затверджене на засіданні педагогічної ради 28.08.2000р. протокол №1).

ІV. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Науково-методичне та організаційне забезпечення навчального процесу є необхідною умовою якісного засвоєння програм підготовки фахівців і включає:

• стандарти вищої освіти;
• навчально-організаційні документи спеціальностей  коледжу;
• навчально-методичні комплекси дисциплін;
• інформаційне забезпечення навчального процесу (підручники і навчальні посібники, методичні матеріали, електронні посібники, комп’ютерні програми з навчальних дисциплін, робочі зошити, практикуми тощо)
• систему контролю якості навчального процесу.

4.1 Документація з науково-методичного та організаційного забезпечення навчального процесу

Документація коледжу:

• Державні стандарти вищої освіти;
• галузеві стандарти вищої освіти;
• стандарти вищої освіти коледжу;
• навчальні плани;
• річний план роботи коледжу;
• робочі навчальні плани;
• навчальні програми дисциплін;
• робочі програми навчальних дисциплін;
• розклад занять;
• журнали обліку роботи академічних груп та викладачів;
• особові картки студентів;
• залікові книжки;
• відомості обліку успішності;
• зведені відомості успішності студентів;
• накази про зарахування, відрахування, переведення, поновлення студентів тощо;
• склад, план роботи і протоколи засідань предметних комісій;
• організаційні накази та накази з основної діяльності;
• копії документів студентів-пільговиків (осіб, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС, дітей-сиріт, інвалідів та ін.);
• індивідуальні плани роботи викладачів тощо.

Документи Педагогічної ради коледжу зберігаються у директора коледжу. Документи предметних комісій коледжу зберігаються у голів комісій.

Навчально-методичний комплекс дисципліни розробляється і використовується відповідно до Положення про інформаційний пакет дисципліни (протокол №1 засідання методичної ради від 06.09.2012р.)

Інші складові НМК дисципліни визначаються викладачем, затверджуються на засіданні предметної комісії.

Структурним компонентом інформаційно-методичного забезпечення є створення електронного навчально-методичного комплексу дисципліни.

Робоча навчальна програма дисциплін є нормативним документом вищого навчального закладу і містить:

-                опис навчальної дисципліни;

-                мету та завдання навчальної дисципліни з переліком знань та вмінь, яких набуває студент в результаті вивчення даної дисципліни;

-                програму навчальної дисципліни з переліком змістових модулів та тем, що до них входять;

-                структуру навчальної дисципліни;

-                теми семінарських занять;

-                теми практичних занять;

-                теми лабораторних занять;

-                перелік тем самостійної роботи студента;

-                перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань;

-                опис методів навчання;

-                опис методів контролю якості знань;

-                розподіл балів, які можуть отримати студенти при вивченні кожного змістового модуля;

-                методичне забезпечення дисципліни;

-                список рекомендованої літератури (основна та додаткова);

-                інформаційні ресурси.

Робоча навчальна програма дисципліни розробляється викладачем, розглядається на засіданні предметно-методичної комісії і затверджується заступником директора з навчальної роботи коледжу.

Робочі навчальні програми дисциплін щорічно обговорюються на засіданнях предметних комісій. Робочі навчальні програми дисциплін затверджуються (перезатверджуються) на початку навчального року, протягом якого вивчаються відповідні дисципліни.

 4.2 Контрольні заходи

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти.

 4.2.1 Рівні контролю

За рівнем контролю розрізняють: самоконтроль, викладацький, адміністративний та міністерський.

Самоконтроль призначений для самооцінки студентами якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою у методичних посібниках, опорних конспектах передбачаються питання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки, які є складовими частинами електронних підручників та автоматизованих навчальних курсів.

Викладацький  полягає в оцінці викладачем рівня навчальних досягнень студентів, ефективності навчального процесу з метою коригування методів і засобів навчання.

Адміністративний призначений для оцінки відповідності рівня підготовки фахівців вимогам освітньо-кваліфікаційних характеристик підготовки молодшого спеціаліста.

Міністерський контроль є проявом зовнішнього контролю, призначеного для перевірки якості навчального процесу у коледжі.

 

4.2.2 Види контролю

У навчальному процесі використовують такі види контролю: вхідний, поточний, проміжний (модульний, тематичний, атестація) та  підсумковий (семестровий та державна атестація).

Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс.

Вхідний контроль проводиться на першому занятті за завданнями, що відповідають програмі попередньої дисципліни (шкільній програмі вивчення навчальної дисципліни). Результати контролю аналізуються на засіданнях предметно-методичних комісій спільно з педагогічними працівниками, які проводять заняття з даної дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляють заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу. Вхідний контроль проводиться на першому курсі.

Поточний контроль проводиться викладачами коледжу на всіх видах аудиторних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.  Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів, так і студентами – для планування самостійної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного або письмового опитування, експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, комп’ютерного тестування тощо. Форми проведення поточного контролю та критерії оцінювання рівня знань визначаються відповідною предметно-методичною комісією. Результати поточного контролю є основною інформацією для виставлення оцінки за змістовний модуль.

Контрольні роботи за текстом адміністрації є формою поточного контролю. Контрольні роботи проводяться відповідно до встановленого графікп. Результати оцінювання контрольних робіт за текстом адміністрації враховуються під час виставлення оцінок за відповідним модулем.

Контрольні роботи за текстом адміністрації виконують студенти 1-4 курсів  з однієї-трьох дисциплін для кожної академічної групи. Директор коледжу за поданням заступника директора з навчальної роботи визначає дисципліни, з яких виконуються директорські контрольні роботи.

Контрольні роботи за текстом адміністрації виконуються у навчальний час. Графік проведення контрольних робіт складається заступником директора з навчальної роботи за поданням предметних комісій і затверджується директором коледжу. Студенти не пізніше ніж за тиждень повинні бути ознайомлені з графіком проведення контрольних робіт за текстом адміністрації.

За дорученням голів предметно-методичних комісій викладачі розробляють завдання КР не менше ніж в чотирьох варіантах та критерії оцінювання робіт. Зміст, обсяг, структура та форма контрольної роботи визначається навчальним закладом.

Роботи виконуються на аркушах зі штампом ВНЗ. Норма часу на проведення контрольної роботи складає 1 академічну годину. Контрольна робота за текстом адміністрації вважається виконаною, якщо на ній були присутні не менше, ніж 80% студентів. У іншому випадку результати роботи анулюються і призначається повторна контрольна робота. Перевірку контрольних робіт здійснює викладач даної навчальної дисципліни під контролем голови предметно-методичної комісії.

Результати контрольних робіт за текстом адміністрації аналізуються завідувачем відділення та на засіданнях предметно-методичних комісій. Завідувач відділення доповідає про результати на засіданні адміністративної або педагогічної ради коледжу. Виконані контрольні роботи, завдання до них, зразки відповідей та критерії оцінювання зберігаються у заступника директора з навчальної роботи протягом 1 року. За результатами написання контрольних робіт видається наказ.

Тематичний контроль – це контроль знань студентів після вивчення логічно завершальної частини навчальної дисципліни.

Модульний контроль є складовою системи організації навчального процесу. Завданням модульного контролю є оцінювання знань, умінь та практичних навичок студентів, набутих під час засвоєння окремого змістового модуля дисципліни.

Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання студентів освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст на проміжних або заключному етапі їх навчання. Він включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.

Проміжний контроль (атестація) – проводиться з метою контролю навчальних досягнень студентів з усіх дисциплін, передбачених навчальним планом в обсязі навчального матеріалу, вивченого на період проведення атестації 1 раз на семестр відповідно до Положення про проведення атестації знань студентів (затверджене рішенням методичної ради коледжу від 15.09.2001р., протокол №1)

Семестровий підсумковий контроль  проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання навчальних досягнень визначаються рішенням відповідної предметно-методичної комісії.

Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з певної навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного модульного контролю знань із врахуванням фактичного виконання практичних, семінарських або лабораторних робіт на заняттях протягом семестру. Семестровий диференційований залік планується при відсутності екзамену і зазвичай не передбачає обов’язкової присутності студентів на заліковому заході.

Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного модульного контролю знань із врахуванням фактичного виконання практичних, семінарських або лабораторних робіт на заняттях протягом семестру. Семестровий залік планується при відсутності екзамену і зазвичай не передбачає обов’язкової присутності студентів на заліковому заході.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної начальної дисципліни (семестрового екзамену або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру.

Студенти, які не з’явились на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Державна атестація студентів проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогами стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (комплексний кваліфікаційний іспит, державний екзамен) визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми.

Державна підсумкова атестація із дисциплін загальноосвітньої підготовки здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію з предметів загальноосвітньої підготовки у Дубенському коледжі РДГУ (затверджене наказом №16 осн/д від 16.01.2013р.).

 

4.2.3 Модульний контроль знань

Відповідно до даного Положення навчання в Коледжі організовано за модульною системою навчання.

Модуль - це частина курсу, яка має самостійне значення, що складається з однієї або декількох близьких по змісту тем або розділів. Кількість модулів з дисципліни визначається викладачем, відображається в робочій навчальній програмі та затверджується на засіданні предметно-методичної  комісії.

Кількість модулів з дисципліни залежить від кількості годин, що відводиться на вивчення цієї дисципліни.

Вивчення програмного матеріалу в обсязі модуля здійснюється у звичайному порядку на заняттях згідно з розкладом та під час самостійної роботи студентів.

Після вивчення матеріалу модуля проводиться заняття з корекції та контролю знань, на якому оцінюється кожен студент.

Залік з модуля проводиться після виконання студентом всіх практичних, лабораторних робіт,  вивчення тем, які виносяться для самостійного опрацювання.

Модульна оцінка виставляється за чотирьохбальною шкалою або за дванадцятибальною шкалою (для дисциплін загальноосвітнього циклу).

Форми контролю знань, умінь та навичок студентів, перелік контрольних запитань, практичних завдань, тем рефератів, контрольних робіт та інше розглядається на засіданнях предметно-методичних комісій.

В журнал навчальних занять виставляється оцінка за кожний модуль.

Перездача заліку з модуля дозволяється протягом десяти днів після проведення модуля. Студент, що має незадовільну оцінку або з якихось причин не склав залік з модуля, вважається невстигаючим.

Для контролю знань, умінь та навичок студентів по модулях у робочих навчальних програмах з дисципліни передбачається час для цього - не менше 2-х годин на модуль. Ці витрати навчального часу компенсуються за рахунок ущільнення навчального матеріалу.

В окремих випадках залік з модуля може бути проведений у позаурочний час, в таких випадках окрема оплата за проведене заняття викладачу не встановлюється.

 4.2.4. Семестровий підсумковий контроль

Семестровий підсумковий контроль в коледжі проводиться у формах семестрових екзаменів, заліків та диференційованих заліків, визначених робочою навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Студент допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він до початку семестрового контролю з цієї дисципліни ліквідував заборгованість з усіх видів робіт, передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Семестрові екзамени складаються під час екзаменаційних сесій.  Кількість екзаменів у кожному семестрі не повинна перевищувати п’яти.

Розклад екзаменаційних сесій розробляється заступником директора з навчальної роботи відповідно до навчальних планів кожної спеціальності, затверджується директором коледжу та доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

На підготовку студентам до кожного екзамену планується 2-4 днів (залежно від семестрового обсягу навчальних годин з дисципліни). Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Завідувач відділення може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів студентами з поважних причин (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), при наявності підтверджувальних документів. Студенти, які навчаються за індивідуальним навчальним планом, можуть складати екзамени та заліки протягом семестру, але не пізніше початку наступного семестру.

Екзамени приймаються викладачами, які викладали дану дисципліну. З метою внутрішнього контролю у прийманні екзамену можуть брати участь голови предметних комісій, завідувачі відділення, заступник директора з навчальної роботи, директор коледжу. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома викладачами, екзамен (залік) може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач відділення за узгодженням з заступником директора з навчальної роботи коледжу може призначати для приймання екзамену іншого викладача з числа викладачів даної дисципліни.

Зміст, обсяг, структура, форма екзаменаційної роботи, система і критерії її оцінювання визначаються викладачем, розглядаються на засіданні предметної комісії та затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

Екзаменаційні білети (завдання) і критерії оцінювання є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни. Кількість екзаменаційних білетів повинна бути не меншою 30 варіантів. До екзаменаційних білетів, залежно від характеру дисципліни, поряд з теоретичними питаннями, обов’язково включають питання практичного спрямування.

На початку семестру викладач повинен ознайомити студентів із змістом, структурою, формою екзаменаційної роботи та прикладами завдань попередніх років, а також із системою і критеріями її оцінювання.

Норми часу на проведення семестрових екзаменів визначаються відповідно до наказу МОН України.

При проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:

• затвердженні заступником директора з начальної роботи екзаменаційні білети;
• екзаменаційно-залікову відомість.

Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб не допускається.

Відмова студента виконувати екзаменаційні завдання атестується як незадовільна відповідь.

На підготовку студентів до відповіді на питання екзаменаційного білету, який проводиться в усній формі, відводиться час не менше 0,5 години.

При усній формі на екзамен одночасно запрошуються 5-6 студентів.

Студент повинен бути ознайомлений із результатами своєї екзаменаційної письмової роботи не пізніше, ніж через 5 робочих днів після її написання. Студент має право ознайомитися з перевіреною роботою і одержати пояснення щодо отриманої оцінки.

Результати складання екзаменів вносяться у відповідні екзаменаційні відомості, залікову книжку студента та журнал навчальних досягнень академічної групи. Екзаменаційна відомість здається викладачем у день завершення екзамену або не пізніше наступного екзамену завідувачу відділенням.

В разі незгоди з оцінкою студент має право подавати в день оголошення оцінки завідувачу відділення письмову апеляцію, вказавши конкретні причини незгоди з оцінкою. Завідувач відділення разом з екзаменатором, залучаючи, за необхідності, інших фахівців, протягом трьох днів розглядає апеляцію і в усній формі сповіщає студента про результати розгляду.

У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання екзамену з дисципліни допускається не більше двох разів. Перший раз – викладачу, при другому перескладанні – в усній чи комбінованій формі комісії, яка створюється у ВНЗ. Оцінка комісії є остаточною.

Екзаменаційні матеріали: екзаменаційні білети (завдання), критерії оцінювання, екзаменаційні роботи зберігаються на відділенні протягом року. З екзаменаційними матеріалами можуть бути ознайомлені директор, заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділенням.

Сумарна оцінка за вивчення дисципліни виставляється за національною шкалою «2-5» та «1-12» балів при вивчення дисциплін загальноосвітнього циклу.

Оцінки «2» за п’ятибальною та «1-3» за 12-бальною не є перевідними та зараховуються як академічна заборгованість з відповідної навчальної дисципліни.

Результати семестрового контролю вносяться керівником групи у зведену відомість обліку успішності, а також в журнал обліку роботи академічної групи та викладачів. Протягом трьох днів після закінчення екзаменаційної сесії завідувач відділення зведені відомості обліку успішності студентів подає заступнику директора з навчальної роботи.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів (заліків) здійснюється тільки після закінчення екзаменаційної сесії протягом канікул.

Для ліквідації академічної заборгованості на основі заяви студента завідувач відділення оформляє направлення на перездачу і видає її викладачу, який в канікулярний період  приймає перездачу і в разі отримання позитивної оцінки повертає заповнене направлення в навчальну частину. Якщо студент отримав негативну оцінку, то створюється комісія для повторної перездачі.

Результати семестрового контролю обговорюється на засіданнях предметних комісій та Педагогічної ради і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в коледжі.

Студенти коледжу, які мають семестрові оцінки «4-5» (за п’ятибальною системою) з усіх навчальних дисциплін, які відповідно до навчального плану та графіка навчального процесу викладалися в даному навчальному семестрі, не мають порушень дисципліни та приймають активну участь в громадському житті коледжу від здачі семестрових екзаменів – звільняються.

Рішення про звільнення студента від екзаменаційної сесії приймається заступником директора з навчальної роботи за поданням завідуючих відділень та затверджується наказом директора.

4.2.5 Державна атестація

Метою державної атестації студента є визначення фактичної відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Державна атестація здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст. ДЕК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа про вищу освіту.

Державна екзаменаційна комісія організовується щорічно для кожної спеціальності освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст для всіх форм навчання і діє протягом календарного року.

До складу ДЕК входять голова, заступник голови та члени комісії.

Списки голів ДЕК затверджуються Міністерством освіти і науки України або ректором Рівненського державного гуманітарного університету за пропозицією директора коледжу з числа провідних фахівців у відповідній галузі або провідних науковців відповідного напряму наукової діяльності, не пізніше ніж за два місяці до початку роботи державної комісії.

До складу державної комісії, крім голови комісії, входять: директор коледжу або заступник директора з навчальної роботи, голови предметно-методичних комісій, викладачі.

Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторів затверджується директором не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.

Терміни роботи державної екзаменаційної комісії регламентується навчальними планами вищого закладу освіти.

До державної атестації допускаються студенти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану зі спеціальності та не мають академічної та фінансової заборгованості.

 Підготовка до державних екзаменів є заключним етапом навчання студентів за відповідною освітньо-професійною програмою підготовки.

На підготовку студентів до державного екзамену планується 5 днів.

 Державні екзаменаційні комісії працюють у строки, визначені графіком навчального процесу на поточний навчальний рік, що розробляється на основі навчальних планів спеціальностей.

Розклад роботи кожної державної комісії, узгоджений з головою державної комісії, готується заступником директора з навчальної роботи не пізніше ніж за місяць до початку проведення державних екзаменів.

  За день до початку державних екзаменів заступником директора з навчальної роботи  до державної комісії подаються:

• наказ вищого навчального закладу про затвердження персонального складу державної комісії зі спеціальності;
• розклад роботи державної комісії;
• списки студентів (за навчальними групами), допущених до складання державної атестації;
• зведена відомість, завірена завідувачем відділення та заступником директора з навчальної роботи про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик тощо протягом усього терміну навчання;
• залікові книжки студентів, допущених до складання державної атестації;
• екзаменаційні матеріали (комплексні кваліфікаційні завдання, екзаменаційні білети тощо), розроблені відповідно до програми державного (комплексного державного) екзамену.

Складання державних екзаменів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу за обов'язкової присутності голови державної комісії.

Секретар готує листи протоколів засідань державної комісії для кожної державної комісії в кількості, що відповідає нормам на один день екзамену.

Після проведення екзамену секретар державної комісії та передає протокол заступнику директора з навчальної роботи.

Усі розділи протоколів повинні бути заповнені.

Протокол підписують голова та члени державної комісії, що брали участь у засіданні. Помилки та виправлення у протоколах не допускаються.

Рішення державної комісії про оцінку результатів складання державних, а також про видачу випускникам дипломів (дипломів з відзнакою) про закінчення вищого навчального закладу, отримання певного рівня вищої освіти та здобуття певної кваліфікації приймається на закритому засіданні державної комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів державної комісії, які брали участь в її засіданні. При однаковій кількості голосів голова державної комісії має вирішальний голос. Оцінки виставляє кожен член державної комісії, а голова підсумовує їх результати по кожному студенту. За теоретичну і практичну частини екзамену виставляється одна оцінка.

Студентам, які успішно склали державні екзамени відповідно до освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюються відповідний освітній рівень та кваліфікація. На підставі цих рішень вищим навчальним закладом видається наказ про випуск, у якому зазначається відповідний освітній рівень, кваліфікація, протокол державної комісії та номер диплома (диплома з відзнакою) фахівця.

Державна підсумкова атестація з предметів загальноосвітньої підготовки здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію з предметів загальноосвітньої підготовки у Дубенському коледж РДГУ (наказ №16 осн/д від 16.01.2013р.).

 

V. НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА

5.1. Навчальний час студента  визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі «пара»).

Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин.

Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом начального року. Тривалість перебування студента  на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

5.2. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.

Навчальні заняття у ВНЗ тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

5.3. Допускається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, вільне відвідування студентами лекційних занять (для студентів 4 курсу). Відвідування інших видів навчальних занять(крім консультацій) є обов’язковими для студентів.

Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених законодавством.

VІ. РОБОЧИЙ ЧАС ВИКЛАДАЧА

6.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов’язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов’язків становить не більше 1548 годин на начальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.

6.2. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах , визначає навчальне навантаження викладача. Обсяг навчального навантаження викладача визначається відповідно до чинного законодавства.

Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються предметно-методичною комісією коледжу.

6.3. Графік робочого час у викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом  або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.

Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.

VІІ. ФОРМИ НАВЧАННЯ

Навчання студентів в Коледжі здійснюється за такими формами:

• денна (очна);
• заочна.

Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійної програми підготовки (ОПП) фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст».

Денна (очна) форма навчання є основною формою здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст. Заочна форма навчання є формою здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст без відриву від виробництва.

Організація навчального процесу здійснюється в коледжі відповідно до Стандартів вищої освіти і даного Положення.