Днями у Дубенському коледжі РДГУ проведено вечір пам’яті Володимира Висоцького. 25 січня 2018 року йому мало б виповнитися 80.

Є люди, які метеором вриваються в життя, залишаючи після себе яскравий незгладимий слід. Вони ще за життя стають легендою. Одна згадка їхнього імені зігріває нам душу, робить добрішими і чистішими. Такою людиною й був Володимир Семенович Висоцький – поет, співак, артист. Його зірка, спалахнувши на творчому небосхилі, залишила Землю назавжди. Але вона не згасла: він у віршах і піснях, у його театральних образах і кіноролях, у несамовитому голосі, який досі звучить з екранів, платівок, касет і дисків...

Він написав більше шестисот пісень. Це нечувано багато! І, як гірські вершини, пісні абсолютно різні, несхожі одна на іншу.

Бібліотечний клуб «Крила» зі студентськими активами І-С та ІІ-В ознайомили присутніх із сторінками біографії, фільмами з авторським виконанням пісень. Зацікавив слухачів глибокий зміст виконаних творів «Я не люблю», «Полювання на вовків», «Лірична», «Пісня про друга» та ін.

Виставка книг, платівок, фотографій привернула увагу поціновувачів творчості відомого барда. Кожен зміг почерпнути для себе невичерпну силу, непоказну ніжність і розмах душі людської.

 Пісні Висоцького увірвалися в наш слух, у наші душі. З екрану він проспівав багато сумного про час і про себе, і він же нагородив нас справжньою поезією, пристрастю і сміливістю, необхідною для життя. У цих піснях є те, що може підтримати тебе у важку хвилину.