ПОВЕРТАЙТЕСЬ ЖИВИМИ…

       Рідний край, рідна земля, батьківщина, Україна ... Які це прості й разом з тим прекрасні й святі для нас слова. Велика і священна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях її кращих синів і дочок.
    11 грудня 2014 року в актовій залі зібрались студенти, викладачі та працівники коледжу для відзначення особливої дати – Дня Збройних Сил України. Свято підготували студенти 3-А (керівник – Вознюк В.М.) та 1-Б (керівник – Зінченко О.А.) курсів.
      З давніх-давен людям відомо: дерево життя − це гілочка з трьома листочками. Перший листочок − символ минулого, другий − сучасного, а третій − майбутнього. Щоб бути освіченою людиною, треба добре знати минуле свого народу, його історію. Сторінки рідної історії хвилюють і наповнюють нас гордістю. У минулому українського народу було таке неповторне явище як Запорізька Січ. Це про неї Микола Гоголь писав: «Так ось вона, Січ! Ось де гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»
      Ведучі свята згадали славну історію нашої держави від козаччини і до звитяги сьогоднішніх днів. На вечорі був присутній депутат Дубенської районної ради, боєць 128 гірсько-піхотної стрілецької бригади Бондар Анатолій Іванович, який захищає нашу Вітчизну на сході. Учасники концерту та глядачі вітали його щирими оплесками та дарували пісні, вірші, квіти. Студенти передали свої вітання та листи захисникам Батьківщини, які воюють в зоні АТО.
    Теплі слова та патріотичні мелодії прозвучали у виконанні учасників ансамблю народної музики (керівник – Марцинковський П.М.), квартету «Вишиванка» (керівник – Цимбалюк Г.І.), студії естрадного співу Оксани Новак, Зоряни Жук, Марії Новосад, Анастасії Тернової, Лілії Аврамчук (керівник – Янчук В.Ю.). Технічне забезпечення свята здійснювали викладачі коледжу Мороз С.Л. та Кокорський А.І. Вечір був наповнений щирими емоціями, яскравим патріотизмом та надією на мир і спокій.
Ми є українцями й цього не викреслити з нас нічим. Ніякими підступами і облудними вченнями. Наша історія – це історія прагнення до волі…До яких би державних утворень не входила Україна, завжди знаходились герої, які вели до свободи. Помирали за неї.  Ми вистояли під окупацією і вистоїмо тепер, перед обличчям войовничої імперії зі Сходу. У Святому Письмі є образ «колосу на глиняних ногах». Такими гнилими велетнями були всі імперії. Українці пережили і королів, і ханів, і царів, і цісарів. Давно вже вони всі забуті, а український прапор майорить на найдревнішій нашій землі, з якої почалась історія світу.