З усіх християнських свят в році Різдво вважається одним із наймагічніших та найзагадковіших. Святкування Різдва починається 6 січня, коли вся родина збирається за сімейною вечерею – Святою вечерею. Підготовка до цього свята здавна проходила дуже ретельно і особливо.

Тож які таємниці ховає у собі Надвечір’я Різдва Христового? Як відбувається найосновніша рутина до свята? Які ще сили витають у морозяному повітрі перед сходом першої зірки?

Магія цього одкровення входить у кожну клітину нашого тіла, проростає в душі вірою. Вірою в людину, яка створена на подобу Господню.

Цього року студенти Дубенського коледжу вирішили вдихнути аромат свята на повні груди і поділитися найчарівнішим моментом часоплину Різдва Христового.{youtube}fBe4lANWfv8|800|450|1{/youtube}

Літературно-мистецька студія «Муза», керівником якої є Ольга Василівна Баковчук, привідкрила завісу обрядів символічного святкування.

…Молода дівчина готується до приходу судженого. І стоїть посередині хати батько і зве до себе на гостину і добрі, і злі сили, бо не віддалено їх іще один від одного. Особлива місія Домовичка – нелихого, зловісного дідка з колючими вусами, а доброго і давнього приятеля, якого обов’язково треба на гостину запросити, щоб лагідний був до дерев і до поля...

Молодий хлопець вирушає у дорогу зі своїми помічниками.

День одягає чорну вуаль; і мама у вишитій сорочці, запнута квітчастою хустиною, весело підморгує й береться розтирати в макітрі мак. Рукави сорочки миготять коловоротом, і видається, що хтось біжить по вишитих гладдю зелених волинських доріжечках і падає в обійми червоних руж:

-         На СвятВечір родивсі,

На СвятВечір хрестивсі,

Діва Пречиста мене на крижмі

Золотім держала

У змієвім озері купала, - промовляє мати.

Тимчасом ніч дихає магією.

         Оживають відьми, чорнокнижники та планетники…, не хочуть впускати до господи свята, перепиняють молодого та вводять в оману. Прислухаємося до звуків вечора: колючий вусатий дідуган тихо рипає дверима, час ніби на мить зупинився.

        Світлі і темні сили вступають у двобій. Ангели запалюють благодатнийвогонь і вселяють світлу віру у перемогу добра над злом. Батько тричі ложкою перехрещує миску з кутею:

-         Во ім’я Отця, Сина, Святого Духа.

А ось уже й колядники не забарилися. Своєю радістю та щирим сміхом вони несуть до хати любов, добробут та здоров’я на увесь прийдешній рік. Жодна зла сила не встоїть перед Духом найбільшого свята в році. Хлопець і його друзі заходять до оселі та кланяються перед батьком і матір’ю.

Страви здаються такими смачними, якими ще не були ніколи. Кожного року так чомусь видається… І мариться засніжене село і білі янголи над ним. Дзвіночки лунають, янголи вість благу звіщають і заносять її у кожну оселю, в кожну родину.

Здавалося б, це кінець, але ні, це тільки початок чогось дуже особливого.

Студенти із великим задоволенням долучилися до зйомок та сподіваються, що кожен зуміє поринути у цю казку разом із ними:

Мабуть, це найкращий проєкт, у якому довелося брати участь. Стільки позитивних емоцій, сміху, радості та, найосновніше, можливість проявити себе та свої акторські здібності, - говорить учасниця студії Власюк Наталія.

Дякуємо літературно-мистецькій студії «Музі» та її керівнику, відеографу Олегу Корольчуку, усім учасникам за достойний проєкт та відмінну реалізацію.

…І засипає Україну білий незайманий сніг, і мороз на шибі вицяцьковує квіти, і слухають вони вкупці тишком-нишком пісню, яка випурхує крізь стужу жар-птахом, і впевнено шепочуть губи:

Христос народився, українці! Славімо його!

Учасниця проєкту

Баковчук І.С.

cтудентка ІІІ курсу, групи А